Тезою про збитковість метрополітену Харкова вже не здивуєш навіть самих його городян. За довгі роки в їхніх головах вже укорінилася думка, що «підземка», яка є їхньою власністю, може приносити лише борги та постійні фінансові клопоти. А хтось із пасажирів метро хоч раз звертав увагу на кількість реклами в вагонах та між станціями?

Рекламний пиріг

Скоріш за все, навіть найбільш уважні користувачі цього транспорту і приблизно не рахували, скільки може коштувати розміщення всіх цих постерів, буклетів та афіш. А нам стало цікаво, бо ми, як власники Харківського метрополітену (яке є комунальним підприємством), маємо право знати рекламний об’єм коштів, які повинні йти на розвиток підземної електрички.

Після попереднього аналізу ми з’ясували, що виготовленням та розміщенням реклами в харківському метро займаються три рекламні агенції: АТОН, Сімон та ЮТЕК. Тобто керівництво метрополітену, маючи власний відділ реклами, лише віддає в оренду місце, на якому ці агенції вже облаштовують рекламні площі для їхнього подальшого продажу рекламодавцям.

Внаслідок інформаційної закритості КП «Харківський метрополітен» громадськості наразі невідомо, за яку ціну ці дві рекламні структури орендують у керівництва КП місце для реклами. Але сайти агенцій, на щастя, дають досить детальну інформацію, де, як і за скільки можна розмістити свою рекламу на території метро (тобто в вагонах, на дверях станцій та вуличних лайтбордах біля них, а також на стінах ескалаторів). Наприклад, на цій сторінці можна знайти ціни на всі вищезазначені види реклами. Хоча вони дещо різняться з розцінками, зазначеними на сайті іншого рекламника метро.

Золотий вагон

Веб-предтавництво агенції АТОН (офіційного рекламного партнера нашого підприємства, як зазначають постери у вагонах) нам видається найбільш презентабельним, тож ми вирішили провести загальні підрахунки, ґрунтуючись саме на його прайсах. Слід зазначити, що кожен вагон метро умовно поділений на рекламні позиції, що мають власне відповідне маркування.

Натисніть, щоб збільшити зображенняНа цій схемі зазначено, що кожен вагон має позиції «А» (по краях вікна), «B» (над дверима), «C» (над вікнами), «D» (на дверях), «S» (високо над дверми) та «V» (на вікнах). Відповідно, при замовленні якоїсь з цих позицій реклама на ній дублюється у всіх 320 вагонах. Кожна з позицій має власну ціну, яка теж зазначена на сторінці сайту РА «АТОН». Наприклад, місячна оренда позиції «С» формату А4 коштує 8′500 грн.

Натисніть, щоб збільшити зображенняАТОН надає рекламну можливість згідно позицій «В», «С», та «S», кількість яких в межах одного вагону не однакова. Тобто для «С» існує 14 позицій, для «В» - 2, а для «S» - 16 (два по 8).

Знаючи ціну та кількість, можна легко порахувати загальний об’єм реклами, який РА «АТОН» в змозі продати за рік.

Почнемо з позиції «С», місячна вартість якої коштує 8500 грн. Через нехитру калькуляцію бачимо, що всі місця «С» сукупно можуть дати 1′428′000 грн. (8500 * 14 позицій * 12 місяців). Місце «В» за рік може дати 216′000 грн. (9000 * 2 * 12), а найдорожчий сектор «S» має фінансовий потенціал на суму 1′824′000 грн. (9500 * 16 * 12). Склавши отримані цифри до купи, перед нами постає бюджет лише незначної частини рекламного потенціалу в 3′468′000 грн. І це без врахування зовнішньої реклами на станціях та ескалаторах, річний бюджет якої вимірюється десятками мільйонів гривень.

Гроші на очах та під ногами

Як ви думаєте, 511 млн грн. – це достатня сума, аби комунальне підприємство хоча б не було збитковим? Саме такі гроші за рік сплачуємо ми з вами, звичайні пасажири метрополітену. Така цифра, на відміну від заяв керівника метрополітену Михайла Карамшука, взята не «зі стелі», а знов-таки шляхом арифметичних розрахунків рівня учня 2-го класу середньої школи.

Згідно статистики, щодня послугами «підземки» користується біля 700′000 пасажирів. З 1-го квітня вартість жетонів було підвищено до 2 грн., яку харків’яни та гості міста мовчки прийняли, навіть не подумавши, а чи є вона економічно виправданою. Отже, взявши нову ціну, щоденну кількість користувачів метро та 365 днів експлуатації підземки, ми отримуємо більше півмільярда гривень прибутку, який не оподатковується.

Також ніхто чомусь не думає про вартість оренди для торговельних точок, якими обліплені всі станції та переходи між ними (їхній мільйонний бюджет ми порахуємо в наступних публікаціях). Тож невже метро і досі здається вам підприємством-банкрутом?..

Джерело: ГО Поступ, громадська ініціатива "Громада Харкова врятує метро"